”ривок з книги "ћоњм Ћег≥онерам"

¬ ≥нших ун≥верситетах було досить тихо. « весни минулого, 1921 року в „ерн≥вц¤х почалис¤ заворушенн¤ навколо румун≥зац≥њ театру. ∆орстокий б≥й, що тривав дек≥лька дн≥в, завершивс¤ перемогою студент≥в.

“епер, навесн≥ 1922 ¤ орган≥зував за спри¤нн¤ јсоц≥ац≥њ —тудент≥в ѕрава в≥зит ¤ських студент≥в до черн≥вчан. Ќас дуже добре прийн¤ли ≥ професори ≥ студенти. “ри дн≥, ¤к≥ ми провели там, сотн¤ нас не робили н≥чого ≥ншого ¤к д≥лилис¤ з нашими колегами в „ерн≥вц¤х новою в≥рою, ¤ка формувалас¤ в наших душах ≥ це було не складно, тому що „ерн≥вц≥, так само ¤к ≥ яси, ба нав≥ть б≥льше потерпали в≥д жид≥вськоњ ≥нваз≥њ. ¬улиц≥ м≥ста, торг≥вл¤, зруйнован≥ церкви, земл¤ та румуни - усе стогнало п≥д жид≥вським пануванн¤м. якщо коротко, м≥ж нами створилос¤ нове та м≥цне духовне братерство, що основувалос¤ на жаз≥ ≥ наш≥й сп≥льн≥й мр≥њ раз ≥ назавжди побачити ¤к наш народ прокинетьс¤ ≥ усв≥домить честь, силу та своњ права ¤к господар¤ своЇњ власноњ дол≥ ≥ дол≥ своЇњ держави. ÷е спор≥дненн¤ стало пот≥м ще сильн≥шим завд¤ки в≥зиту „ерн≥вецьких студент≥в до нас через м≥с¤ць. ¬ цей час ¤ вперше зустр≥в “удозе ѕопеску, цю гарну постать молодого б≥йц¤, що нагадував пандур¤* ≥ хто п≥зн≥ше став одним з л≥дер≥в студентського руху, але хто сьогодн≥ спить на б≥дному цвинтар≥ п≥д забутим хрестом...

*—олдат нац≥ональноњ арм≥њњ “удора ¬лад≥м≥реску (1780? - 1821)