Забуті Часи Перемог

Забуті Часи Перемог

(The Forgotten Ages Of Victories)

Чути грім барабанів. Зграї худоби повертаються назад. Незабаром зайде сонце. Бій ратиць - все навкруги тане в кудлатій бороді великого і мудрого заходу сонця. Ліси та гори, що оточують поселення він покриває золотою тканиною - наближається ніч. Палають ватри і язики полум'я підіймаються вгору, аби затьмарити небоподібні руки. Крізь полум'я можна побачити обличчя слухачів. Сивоволосий старий віщує таємні історїї свого минулого, крізь ніч і вогонь його слова знову знаходять молодість. Його обличчя вкрито зморшками, так, ніби земля без води, що випромінювала сяйво, коли він був молодим. І його казка приплила крізь час до віддалених далей тих днів.

"Коли криця була продовженням руки і воїни не боялися сили своїх ворогів - місяць світив ясніше і сонце гріло тепліше, аніж сьогодні. Ліс був осяяний тисячами ватр, можна було побачити, що святкування вже почалося, і спів поглинав шум вітру, але старий продовжував свою казку.Коли хоробрість та честь цінували більше, ніж брехню та блюзнірство, коли гордість та висота коштували більше, ніж рабство та боягузтво. Міста і села ворогів палали!!! Кров та смерть, зойки та плач - справжнє пекло! Честь і хвала силі! Гуркіт ратиць та скрегіт криці, коса смерті пролетіла над цим полем, очі дивилися в очі та рай палав!"

Серце воїна розтануло та сльози з'явилися в старих очах - сльози справжнього хазяїна. Його рука стиснута в кулак, зуби стиснуті, як колись, віки перемог скінчились. Прийшов час чекати. Не раніш ніж сонце з'явиться зі схованки і перші промені дадуть птахам знати, що прийшов день. Не раніше ніж худоба йшла на пасовище. Волосся старого воїна розвивалося на вітрі. Він дивився в далину і не побачив, що святкування скінчилось. Його думки були з тими далекими часами. По його шкірі поповзли мурахи. Він підвівся і повернувся до свого будинку все ще з думками про ті далекі часи.

"Вічная слава СИЛІ!"

ЗАБУТІ ВІКИ ПЕРЕМОГ!!!